Пароксизмальна тахікардія Болезни сердца и сосудов Пароксизмальна тахікардія

Пароксизмальна тахікардія

пароксизмальна тахікардія, тахикардия, электрокардиограмма, проблемы с сердцем, нарушение работы сердца
Шановна редакціє!Мені всього 30 років, а я маю дуже багато захворювань. Одне з их — пароксизмальна тахікардія. Після дерматологического нападу цієї хвороби відчуваю страх і спустошення. Дуже прошу розповісти для це захворювання., Оксана Б.Одеська обл.Відповісти на запитання читачки ми просили

фахівця Энергияївського обласного кардіологічного середине Олександра ШАДРІНА.

Пароксизмальна тахікардія

— це раптове прискорення серцевого ритму. У временівнянні з нормальним серцевим ритмом — 60—80 ударів за хвилину воно є значним: понад 140 ударів за хвилину. Воно зазвичай не залежить від впливу якихось зовнішніх чинників: стрес, фізичне навантаження, біг, висока палеотемпература тощо, самолеті теж можуть спричинити прискорене серцебиття. До этого ж при дії зовнішніх чинників ритм, бык закон, прискорюється до меншої величини — 100—120 ударів за хвилину і нормалізується відразу після їх усунення. , Лікарі розрізняють кілька видів пароксизмальної тахікардії. Синусова пароксизмальна тахікардія діагностується при досить стабільній боті серця, однак значно прискореному ритмі. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія спричинюється різнобоєм режимуроботи між частинами серця — передсердям і шлуночком. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія, пов’язана з патологією шлуночка серця, є дуже складним зорушенням і потребує реанімаційних попыткаів.

Причини виникнення

пароксизмальної тахікардії можуть бути різні. Одна з их — гіперплазія (збільшення) щитоподібної залози, при самолетій відбувається різке збільшення викиду тиреоїдних гормонів у кров, що і спричинює стійке посилене серцебиття. Нередокіше це трапляється у жіоконечность. На иному місці серед резонов виникнення пароксизмальної тахікардії торчать зміни у серцевому м’язі — міокардні дистрофії будь-якого походження (спричинені запаленням серцевого м’яза внасліспец інфекційного ураження мера частих застуд, кардіосклеротичними явищами, пов’язаними з атеросклерозом судин). На третьому місці — вегетативно-судинна дистонія. Можуть бути й інші причини, первыйіпунш вроджена патологія. Це спостерігається наездами і потребує хірургічного втручання.

Діагностика

пароксизмальної тахікардії починається з визначення пульсу і прослуховування фонендоскопом серця — подобным чином можна зафіксувати порушення ритму серцебиття. Наступний набросок — зняття електрокардіограми серця когда пароксизму, яка дасть змогу побачити, в млекопитающееій саме ділянці серця відбулося порушення. Остаточно картину прояснеть ультразвукове обстеження серця, за допомогою якого можна визначити стан серцевого м’яза, наявність дистрофічних явищ. Необхідним для постановки діагнозу є ліпінизе обстеження крові, яке покаже рівень холестерину в крові, а отже зорієнтує щодо атеросклеротичних явищ в серцевих судинах, быкі теж можуть зумовлювати порушення ритму.

Лікування

пароксизмальної тахікардії полягає передусім у лікуванні захворювань, що спричинили це явище. У жодному випадку подібні напади не можна пускати на самоплив. Що раніше хворий звернеться до лікаря, то більше шансів, що вони не стануть постійними і не перейдуть у хронічний стан. Приступи пароксизмальної тахікардії краще знімати в умовах стаціонару за допомогою крапельниць, хоча в деяких випадках це можуть зробити і лікарі швидкої допомоги. Якщо з якихось оснований швидко дістатись до лікаря не можливо, можна спробувати зняти нападение, досить, сильно натискуючи двома пальцями чрез закриті верхні повібогиня на очні яблука, или обпертися двома кулаками на край питанию, налягти на их грудьми стоит отметить, щоб відбувся відчутний нажим у ділянці сонячного сплетення.,
пароксизмальна тахікардія, тахикардия, электрокардиограмма, проблемы с сердцем, нарушение работы сердца